17 травня — День пам’яті жертв політичних репресій
Цей день — символ нашої пам'яті про мільйони зламаних доль, про розстріляне відродження, про розкуркулених селян та інтелігенцію, які стали жертвами тоталітарного комуністичного режиму.
Для Матусівської громади, як і для всієї України, це глибока рана, яка не загоюється. Політичні репресії 1937–1938 років (відомі як «Великий терор») були спрямовані на винищення найбільш активної та свідомої частини нації. Це були не просто цифри в архівах КДБ — це були наші діди та прадіди:
- Селяни-трудівники, які не хотіли віддавати зароблене важкою працею майно в колгоспи.
- Священники, які зберігали віру та моральні цінності.
- Люди, які несли знання та українське слово.
Пам’ятаймо, що репресії — це не лише розстрільні списки. Це життя, позбавлене майбутнього, це діти, які виросли сиротами, це тавро «ворога народу», яке носили десятиліттями.
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, кого забрали з рідних домівок у нічній темряві, кого судили без суду і вбивали без вини. Наш обов’язок — не лише пам’ятати, а й робити все, щоб тоталітарні методи ніколи не повернулися на нашу землю. Знання історії — це наш імунітет проти тиранії.
Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава тим, хто вистояв!
Давайте хвилиною мовчання об 12:00 згадаймо тих, хто не повернувся з ГУЛАГу та чиї могили розсіяні по всій колишній імперії.
