A A A K K K
для людей із порушенням зору
Матусівська громада
Черкаська область, Звенигородський район

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Дата: 12.11.2022 18:54
Кількість переглядів: 29

Сучасний рівень технічного прогресу неможливий без широкого впровадження електроустаткування, що у свою чергу викликає необхідність постійного вдосконалювання вимог до його безпечного обслуговування й засобів захисту.

Робота в області електробезпеки повинна ґрунтуватися на продуманій, чіткій, конкретній системі заходів, що забезпечує повне й точне виконання «Правил безпечної експлуатації електроустановок» (НПАОП 40.1-1.01-97) і «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів»  (НПАОП 40.1-1.01-98). Особливу увагу керівники, відповідальні особи повинні приділяти найсуворішому виконанню вимог зазначених Правил щодо утримування й експлуатації електричних мереж і станцій, включаючи розподільні пристрої, де за даними статистики найчастіше відбуваються нещасні випадки. Велика кількість нещасних випадків буває при обслуговуванні й ремонтах електроприводів, пускорегулюючої апаратури, електричного освітлення, зварювальних апаратів, електрифікованого транспорту, електроустаткування, піднімально-транспортних механізмів, ручного переносного  електрифікованого інструменту.

Електроустановки по напрузі розділяються на дві групи: напругою до 1000 В та понад 1000 В. Практика свідчить, що електротравми частіше трапляються в електроустановках з напругою до 1000 В.

Більша частина нещасних випадків відбувається через низький рівень організації робіт, грубих порушень Правил, у тому числі:

1. Безпосереднього дотику до відкритих струмоведучих частин і проводів.

2. Дотику до струмоведучих частин, ізоляція яких ушкоджена.

3. Дотику до металевих частин устаткування, що випадково під напругою.

4. Торкання до струмоведучих частин за допомогою предметів з низьким опором ізоляції.

5. Відсутності або порушення захисного заземлення.

6. Помилкової подачі напруги під час ремонтів або оглядів.

7. Впливу електричного струму через дугу.

9. Впливу крокової напруги й ін.

Електричний струм, діючи на організм людини, може привести до різних поразок: електричного удару, опіку, металізації шкіри, електричного знаку, механічного ушкодження, електрофтальмії.

Електричний удар веде до ушкодження живих тканин. Залежно від патологічних процесів, викликаних враженням електрострумом, прийнята наступна класифікація важкості електротравм при електричному ударі:

- електротравма I ступеня – судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості;

- електротравма II ступеня – судорожне скорочення м'язів із втратою свідомості;

- електротравма III ступеня – втрата свідомості й порушення функцій серцевої діяльності або дихання (не виключено і те й інше);

- електротравма IV ступеня - клінічна смерть.

Ступінь важкості електричним враженням  залежить від багатьох факторів: величини опору організму, тривалості дії, природи й частоти струму, шляхів його в організмі, умов зовнішнього середовища.

Електричний опік різних ступенів — наслідок коротких замикань в електроустановках і перебування тіла (як правило, рук) у сфері світлового (ультрафіолетового) і теплового (інфрачервоного) впливу електричної дуги; опіки III і IV ступеня з важким результатом — при зіткненні людини (безпосередньо або через електричну дугу) зі струмоведучими частинами напругою понад 1000 В.

Електричний знак (позначка) — специфічне враження, викликане механічним, хімічним або їхнім спільним впливом струму. Уражена ділянка шкіри практично безболісна, довкола неї відсутні запальні процеси. Згодом вона затвердіє, і поверхневі тканини відмирають. Електрознаки звичайно швидко виліковуються.

Металізація шкіри — так зване просочування шкіри дрібними пароподібними або розплавленими частками металу під впливом механічного або хімічного впливу струму. Уражена ділянка шкіри здобуває тверду поверхню й своєрідне забарвлення. У більшості випадків металізація виліковується, не залишаючи на шкірі слідів.

Електроофтальмія - поразка очей ультрафіолетовими променями, джерелом яких є вольтова дуга. У результаті електроофтальмії через кілька годин наступає запальний процес, що проходить, якщо вжиті необхідні заходи лікування.

Особливості електротравматизму:

1. Людина не в змозі дистанційно, без спеціальних приладів, визначити наявність електричного струму, а тому його дія раптовою і захисна реакція організму проявляється лише після впливу струму.

2. Струм діє на органи не лише в місцях контакту зі струмопровідними частинами, але як надзвичайно сильний подразник, впливає на весь організм, що призводить до порушення функціонування життєвоважливих систем організму: нервової, дихальної, серцево-судинної.

3. Електротравми можливі без дотику людини до струмопровідних частин (внаслідок утворення електричної дуги під час пробою повітряного проміжку між струмопробідними частинами і людиною чи землею).

Електровраження людей в умовах промислового підприємства попереджаються завдяки:

1. Технічним рішенням, що виключають можливість включення людей у ланцюг струму між двома фазами або між однією фазою й землею, способом, при якому струмоведучі частини, що нормально перебувають під напругою, недоступні для випадкового дотику. Це забезпечується надійною ізоляцією, огородженням, розташуванням їх на недоступній висоті або під землею, блокуваннями й іншими способами.

2. Зняттю напруги зі струмоведучих частин під час робіт, при яких не виключена можливість дотику до них.

3. Устроями автоматичного відключення, що забезпечує у випадку ушкодження ізоляції й переходу напруги на металеві частини електроустановок обмеження напруги по величині або відключення несправного обладнання й апаратури.

4. Застосуванню в електроустановках безпечної напруги залежно від умов, у яких вони експлуатуються.

5. Правильному вибору виробничого середовища. При цьому варто мати на увазі, що волога, вогкість, струмопровідний пил, їдкі пари й гази (що ведуть до руйнування ізоляції), висока температура повітря, струмопровідні підлоги (металеві, земляні, залізобетонні й т.п.). підвищують небезпеку електричних установок.

Засоби захисту від ураження електричним струмом:

- захисне заземлення,

- захисне занулення,

- захисне відімкнення,

- ізоляція,

- захист від переходу вищої напруги в мережу нижчої напруги,

- огороджувальні пристрої,

- попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки,

- вирівнювання потенціалів,

- індивідуальні засоби захисту та запобіжні пристрої.

Визволення працівника від дії напруги:

- відключення від джерела живлення,

- перерізання проводу,

- штучне коротке замикання,

 

- відтягнення від джерела дії напруги.

Допомога постраждалому:

- покласти на рівне місце,

- розстебнути пояс та комір,

- відкрити рот,

- витягнути язик,

- закинути голову, під шию підкласти валик,

- робити штучне дихання методом «роту рот»,

- робити непрямий масаж серця.

 

Звертаюсь до всіх, хто організовує і проводить роботи по утримуванню й експлуатації електричних мереж, електроустановок та іншого обладнання. Дбайте про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт під час перебування на території підприємства. Тільки виконання вимог охорони праці, належна організація робіт дадуть змогу провести визначені роботи без травм та аварій.

 

 

Страховий експерт з охорони праці

Звенигородського відділення  управління виконавчої дирекції  

Фонду соціального страхування України у Черкаській області

Сергій Бондаренко


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь