Рекомендації Уповноваженого із захисту державної мови щодо окремих питань застосування української мови як державної в частині найменування, перейменування, унормування назв географічних об’єктів та об’єктів топоніміки населених пунктів
Збройна агресія Російської Федерації проти України актуалізувала необхідність якнайшвидшого подолання наслідків російського імперського минулого та тривалого лінгвоциду Росією української мови (зросійщення), одним з проявів якого є закорінення у назвах географічних об’єктів та об’єктів топоніміки населених пунктів російськомовних слів. Це призвело до того, що до цього часу офіційно вживаються та присвоюються при найменуванні чи перейменуванні географічних об’єктів та об’єктів топоніміки назви, які не відповідають вимогам законодавства про державну мову, оскільки не відповідають стандартам української мови.
Відповідно до положень статті 1 Закону України “Про географічні назви’’ найменування та перейменування географічних об'єктів - присвоєння назв географічним об'єктам відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування; унормування географічних назв - вибір найбільш вживаних і прийнятних географічних назв та визначення їх написання мовою, якою вони вживаються, за встановленими правилами.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.07.2021 № 1 -р/2021 зазначив, що українська мова є невіддільним атрибутом Української держави поряд із Державним Прапором України, Державним Гербом України та Державним Гімном України, а також що “застосування української мови має відповідати стандартам державної мови. Порушення стандартів і порядку застосування української мови є неприпустимим”. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскарженим
Використання російськомовних слів або їх коренів у словотворенні замість українськомовних слів є порушенням стандартів української мови, зокрема українського правопису.
.
