28 листопада – День пам’яті жертв голодоморів
Голодомор 1932-1933 років - одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних,- не підлягає забуттю… Напередодні пам’ятного дня, з дотриманням карантинних обмежень, у Матусівській громаді біля пам’ятного знаку «Жертвам голодомору», який знаходиться в селі Станіславчик, вшанували пам'ять безневинно померлих. Учасники зібрання поклали живі квіти, поставили лампадки до пам’ятного знака та пом’янули жертв голодомору хвилиною мовчання. На заході були присутні голова громади Леся Шаповал, староста Іван Бакуменко, начальник відділу культури Людмила Денисенко, директор Станіславчицького НВК Лариса Бобошко, працівники апарату сільської ради та працівники культури.
В закладах освіти Матусівської ОТГ до Дня пам’яті жертв голодоморів проведені інформаційно-просвітницькі заходи. Екскурсом в історію для учнів стали виховні години, на яких розповідями, поетичним словом згадали про трагічне минуле свого народу.
В сільських бібліотеках оформлені виставки книжок: виставка у Матусівській сільській бібліотеці "Лиха коса голодомору", у Станіславчицькій бібліотеці «Не забуваймо незабутнє». На них представлені документальні книги та статті, спогади свідків тих жахливих подій, художньо- документальні видання відомих українських письменників.
Ті далекі голодні роки були найтрагічніші в історії України і страшний злочин проти українського народу, коли штучним голодом були закатовані мільйони безвинних, ніколи не зітреться із пам'яті українців. На щастя наше покоління не знає, що таке голод. Але, щоб подібне ніколи вже не повторилося, заради щасливого майбутнього, ми повинні зберегти свою незалежність, свою історію. Та перш за все треба берегти пам'ять про безвинно загиблих, адже допоки ми їх пам'ятаємо - вони живуть у наших серцях. Тож згадайте своїх рідних, близьких, незнайомих зовсім людей, пом'яніть їх в суботу, 28 листопада о 16-00 годині - запаліть свічку пам'яті та помоліться за упокій їх безвинних душ.
Бажаємо, щоб на столі українців завжди був хліб і до хліба, щоб ніколи у наших дітей не бачити голодних очей, щоб дитинство їх було щасливим і ситим, щоб наші люди завжди мали достаток, а держава була могутньою, процвітаючою і з високим рівнем добробуту. І нехай оберігає нас Господь від будь-якого лиха. Нашим спільним обов'язком є гідне вшанування вбитих голодом жертв тоталітарного режиму.
