МОВО РІДНА, СЛОВО РІДНЕ!
Велична, щедра і прекрасна мова.
Прозора й чиста, як гірська вода,
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.
Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією і відточена творчістю найталановитіших письменників.Наша мова звучала вже у творах Нестора Літописця, „Слові о полку Ігоревім”, „Посланні Володимира Мономаха” та інших визначних пам’ятках писемності.
Довгий час нас намагалися привчити, що українська мова для «кухонного спілкування», але всупереч утискам і гонінням українське слово сьогодні набуває все більшої сили і в Україні, і в світі. Велика поетеса Ліна Костенко писала: «Жодна нація не вмирає від інфаркту. Спочатку їй відбирає мову». Тож пронесімо українське слово, збережене нашими предками. Без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною свого народу, його історії і культури. Традиційно учні Станіславчицького НВК відзначають День української писемності і мови написанням Всеукраїнського диктанту єдності та участю у мовних конкурсах. Цей рік не став винятком. 20 ювілейний диктант єдності став справді диктантом єдності поколінь: разом з учнями 9 класу його писали учителі Дядя В.М. та Бобошко Л.І., а також батьки учнів Свиридюк С.В. та Сабадаш Ю.П. Протягом дня учні 5-9 класів взяли участь у квесті « Юні мовознавці», а наймолодші- учні 1 і 4 класів- провели невеликий екскурс у Країну Чомусиків та відгадали загадки і нагадали прислів»я про Царівну Мову. Напередодні у закладі пройшов шкільний етап конкурсу учнівської молоді ім..Т.Шевченка, де учні презентували твори про роль творчості геніального Кобзаря у своїх сім»ях, ділилися невідомими фактами із життя поета. В усіх учнів залишилися корисні і цікаві враження від мовно- літературних досліджень і бажання вчити рідну мову, щоб знати її на 12!
Лариса Бобошко, директор Станіславчицького НВК