A A A K K K
для людей із порушенням зору
Матусівська громада
Черкаська область, Звенигородський район

Історія села Матусів

Дата: 07.08.2020 13:23
Кількість переглядів: 649

Назва

Український краєзнавець Л. Похилевич 1864 р. відзначав, що село колись було хутором, який належав матері (матусі) знатного козака. За модернізованою легендою, це був гетьман Богдан Хмельницький. Проте ойконім походить не від матусі, а від імені Матус. До того ж, серед перших переселенців була родина саме заможного козака Матуса (Матвія) Никогда. Його нащадок — кавалер ордена Святого Георгія, полковник Армії УНР Гаврило Никогда 1919 р. став першим командантом Морської піхоти УНР. А на вул. Натягайлівка (Козацька) до кінця ХХ ст. простояв колись найбільший у селі будинок, який Матвіїв син або внук звів 1771 р., про що свідчила дата на сволоці.

Історія

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/4/46/M_Lopukhin_Cristmass_in_Ascension_Church.jpg/210px-M_Lopukhin_Cristmass_in_Ascension_Church.jpg

М.Лопухіна Різдвяна служба.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/Matus_church.jpg/210px-Matus_church.jpg

Вознесенська церква (1812—1818 років)

Місцевість уздовж річки Гнилий Ташлик люди займали здавна. Навколо села знаходиться багато могил раннього скіфського походження. У нову добу за цей край змагалися кримські татари та українські козаки.

Село засноване у XVIII ст.

Одним з перших власників маєтку був генерал-майор, командувач лейб-гвардії Козацького лейб-гвардії полку Олексій Петрович Орлов, який був одружений з Наталкою Красностаковою. Після виходу у відставку у 1804 році мешкав в маєтку в Матусові, де й помер у віці 84 роки і був похований біля побудованої ним у 18121818 рр. церкви Вознесіння. Імовірно, храмова будівля належить до творів архітектора О. І. Меленського. Збудована у стилі пізнього класицизму. Як свідчить Марія Іванівна Лифар (нар.17 березня 1924) з роду Орлових,[1], що, як їй розповідала мати, його могила до Жовтневого перевороту 1917 року була впорядкована.

Від батька маєток перейшов до його єдиного сина: генерал-лейтенантагенерал-ад'ютанта, похідного отамана донських козачих полків, Івана (нар.1795 — пом.1874).

А вже його син Давид продав маєток родині Адріана Адріановича Лопухіна.

Наприкінці 1890-х рр. вихідці з Матусова та сусідніх сіл СтаніславчикСигнаївкаКрутики переселилися на землі Низового Надволжя, де засновують село Кияни.

Згідно з даними Державного комітету природних ресурсів України між Матусовим та районим центром Шпола розташований географічний центр України (https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/55/WMA_button2b.png/17px-WMA_button2b.png49°01′39″ пн. ш. 31°28′58″ сх. д.).


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь