ДО РІДНОГО СЛОВА ТОРКАЮСЬ ДУШЕЮ
Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, живуть наші батьки – тут коріння роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово. Українці- народ давній і працелюбний, співучий і відважний, добрий і щедрий. І мова українська дуже мелодійна, багата, веселкова і чарівна. Здається, що вона ввібрала у себе все: сонце і зорі, красу вишневого цвіту і ранкові роси, шепіт трави і дзвінкий спів струмочка, вечірні тумани і тепло літнього дня. Українська мова – прекрасна і дивна. Як незамулена річка, тече вона спокійно й привільно, і що б не трапилось, залишається завжди свіжою і прекрасною. 21 лютого , в Міжнародний день рідної мови, учні Станіславчицького НВК мали змогу продемонструвати свої знання з рідної мови, взявши участь у мовних конкурсах. Команди «Патріоти » та «Запорожці» змагалися у знанні фразеологізмів, вміні добирати риму, визначенні мовних правил, швидкості побудови речень. Цікавою була подорож стаціями «Фонетика», «Морфологія», « Графічна». Капітани команд, учениці 9 класу Лозова Елла та Коман Софія, представили від імені своїх команд усні твори «Шевченко і мова», що викликали щире захоплення у присутніх на святі. Учитель української мови та літератури Дядя Валентина Миколаївна підкреслила важливість вивчення рідної мови та нагадала історію виникнення цього свята. Учні дізнались цікаві факти про мову та мовні курйози,які вплинули на життя людей. Епілогом свята стали слова
Державна українська мова,
Мов чиста течія ріки,
У незбагненнім сріблі слова
Живе і житиме віки.
Любімо і шануймо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!
