В Матусівській громаді поховали Воїна – Героя Олександра Лінчевського
У суботу 14 вересня, близько 5-ї години ранку, полеглого під Волновахою бійця 36-ої окремої бригади морської піхоти Олександра Лінчевського, зустріли на Шполянщині. Останній шлях нашого земляка до рідного дому був встелений свічками вздовж дороги в с.Сигнаївка та в с.Матусів. Учасники АТО, волонтери, представники місцевих громад, жителі села, молодь та всі небайдужі зі сльозами на очах зустрічали кортеж з тілом загиблого Героя. Йому був лише 21 рік.
. Висловити свої співчуття родині покійного приїхали побратими полеглого Героя, учасники АТО, волонтери, представники місцевої і районної влади, військовослужбовці.
Того ж дня із зворушливими почестями поховали Українського Воїна у рідному селі Матусів, де він народився і виріс, звідки пішов захищати Вітчизну. Сотні земляків: жителі громади, району, учасники АТО, однокласники цього дня зібралися у Матусові, де виріс і мужнів Олександр. В останню путь проводили Олександра заступник командира військової частини А2777 майор Погорілий В.М., заступник командира бригади підполковник Ломтєв Р.В. та бойові товариші. Тіло Героя, вкритого живими квітами, несли його побритими - учасники АТО. Поховали Олександра Лінчевського з військовими почестями на Алеї Слави біля могили Воїна – Прикордонника Сергія Лифаря. До рідних Олександра Лінчевського, його бойових побратимів та до всіх присутніх звернувся голова обласної державної адміністрації Шевченко І. Ю., голова громади Колісник В.В. та побратим полеглого Сас М.С. Вони наголосили на великій жертовності, яку склав і продовжує складати український народ, виборюючи свою незалежність і територіальну цілісність й висловили слова щирого співчуття батькам, братам й сестрам Українського Воїна Олександра, всім рідним й близьким. На прощання пролунали останні постріли військових на честь, шану і незабутню пам’ять про славного воїна, нашого молодого земляка Олександра Лінчевського. Його знали в селі як надзвичайно виховану та щиру людину. Олександр любив життя і багато хотів встигнути, але занадто рано ворожа куля його обірвала, не давши здійснитись мріям. Свій обов’язок перед Батьківщиною він виконав. За волю України він загинув як Герой! Пам'ять про захисника України вічно житиме в наших серцях!